ОСВІТНІ ПРОГРАМИ

СХВАЛЕНО       ЗАТВЕРДЖУЮ

на засіданні       Директор школи                  Л.А.Кейдун

педагогічної ради       13.06.2018 р. 

від  13.06. 2018р.  №11

Освітня програма

закладу загальної                                              середньої освіти   І ступеня                      Петрівської загальноосвітньої школи                    І-ІІІ ступенів                                    Волноваської районної ради                       Донецької області

на 2018-2023 роки

Освітню  програму закладу загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової загальної  освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України від 21.02.2018 №87.

Освітня програма початкової освіти окреслює  рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами початкової освіти обов’язкових  результатів, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі Державний стандарт).

Освітня  програма  закладу загальної середньої освіти І ступеня розроблена на основі Типових  освітніх  програм закладів загальної середньої  освіти І ступеня, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №407 (для 2-4 класів),  від 21.03.2018 №268 (для  1 класу)

Типові освітні  програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (1-2 класи) розроблені за двома варіантами: І – під керівництвом   Савченко О.Я., ІІ – Шияна Р.Б.

Заклад  загальної середньої освіти варіант Типової освітньої програми вибирає  самостійно рішенням педагогічної ради. У 2018 році обрано  для освітнього процесу у 1 класі  Типову освітню програму  закладу загальної середньої освіти,  розроблену під керівництвом Савченко О.Я.  Зміст  цієї  типової освітньої  програми має потенціал для  формування ключових компетентностей, враховано інтегрований характер компетентності, реалізацію внутрішньопредметних,  між предметних зв’язків,  раціонально розподілено  навчальні години на вивчення окремих предметів за освітніми галузями.

Метою початкової освіти є всебічний  розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей  та наскрізних  умінь відповідно  до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі  цикли, як 1-2 і 3-4 класи, починаючи з 2018 року, що враховують вікові особливості  розвитку та потреби дітей і дають можливості забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження та  орієнтовна тривалість і  можливі взаємозв’язки  освітніх галузей, предметів: загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти складає  3500 годин/навчальний рік  , а саме: для 1-х класів 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х  класів – 910 годин/навчальний рік,  для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Освітню програму укладено за такими галузями:

• Мови і літератури;

• Суспільствознавство;

• Мистецтво;

• Математика;

• Природознавство;

• Технології;

• Здоров’я  і фізична культура.

Освітні  галузі  реалізуються  через окремі предмети. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами  організації освітнього процесу у початковій школі є різні типи уроку, екскурсії,  віртуальні подорожі, квести, спектаклі, які вчитель організовує  у межах уроку або у позаурочний час.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи умови роботи, забезпечуючи  досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних  програмах.

Освітній  процес у початковій  школі організовується за рахунок  навчального часу інваріантної, варіативної складових. Навчальний  час, передбачений на варіативну складову,  може  бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять, запровадження факультативів, курсів за  вибором, індивідуальні заняття та консультації.

Відповідно до Закону України «Про освіту»  початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за  інших умов.

Змістовне  наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів  відповідно до особливостей учнів матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, народних традицій. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично  допустимого навантаження учнів.

Вимоги до обов’язкових  результатів навчання  визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого  покладено ключові компетентності.

Необхідною  умовою формування компетентностей  є діяльнісна  спрямованість  навчання, яка передбачає включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, практичної спрямованості.

Формуванню ключових компетентностей сприяє  встановлення  та реалізації в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних  зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно - діяльнісних і організаційно-методичних, що сприяє посиленню  пізнавального інтересу учнів до  навчання і підвищенню рівня їхньої загальної культури, систематизації навчального  матеріалу, формуванню наукового світогляду.

Компетентнісний  потенціал кожної освітньої галузі  забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

До ключових компетентностей належать:

• вільне володіння  державною мовою;

• математична  компетентність;

• компетентності у галузі природничих наук, технічних технологій;

• інноваційність;

• екологічна компетентність;

• інформаційно-комунікаційна компетентність;

• навчання впродовж життя;

• громадянські та соціальні компетентності;

• культурна компетентність;

• підприємливість і фінансова грамотність.

Основою формування  ключових компетентностей є  досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують  до навчання, знання та вміння, які формуються у  різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

Для кожної  освітньої галузі визначено обов’язкові  результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання.  Освітньою  програмою визначено очікувані результати навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Мовно-літературна освітня галузь включає  українську мову та літературу, мови та літератури національних меншин, іншомовну освіту.

Здобувач освіти: взаємодіє з іншими особами усно,  сприймає і використовує інформацію  для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях; сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в  текстах різних видів, висловлює думки, почуття, ставлення, взаємодіє з  іншими особами письмово, в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови.

Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.

Здобувач освіти: сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію; розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її; надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які  можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.

Здобувач освіти: досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів; моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач; критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач; застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

Метою природничої освітньої галузі є формування компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку.

Здобувач освіти: відкриває світ природи, набуває досвіду її дослідження, шукає відповіді на запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи; опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел, та представляє її у різних формах; усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті

людини, відповідально поводиться у навколишньому світі; критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого характеру.

Метою технологічної освітньої галузі є формування компетентностей в галузі техніки і технологій та інших ключових компетентностей, здатності  до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без заподіяння йому шкоди, до використання технологій для власної самореалізації, культурного і національного самовираження.

Здобувач освіти: втілює творчий задум у готовий виріб; дбає про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто його оточує; ефективно використовує природні матеріали, дбаючи про навколишній світ; практикує і творчо застосовує традиційні та сучасні ремесла.

Метою інформатичної освітньої галузі є формування інформаційно-комунікаційної компетентності та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту, навичок безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.

Здобувач освіти: знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем; створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та без них; усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології; усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.

 Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування соціальної компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі здорової та безпечної  поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб, добробуту та сталого розвитку.

Здобувач освіти: дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту; визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб; робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики; виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту.

Метою громадянської та історичної освітньої галузі є формування громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції на засадах демократії, поваги до прав і свобод людини, толерантного ставлення до оточуючих, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів. 

Здобувач освіти: встановлює зв’язки між подіями, діяльністю людей та її результатами у часі, пояснює значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат (подій);  орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до його розвитку, пояснює вплив природи та діяльності людей на нього; працює з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналізує зміст джерел, критично оцінює їх; узагальнює інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і сучасне; представляє аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а також про події суспільного життя; має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і свобод, поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та нерівного ставлення до особистості; усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття; дотримується принципів демократичного громадянства, бере активну участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади.

Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та світової мистецької спадщини.

Здобувач освіти: виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо-творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва; пізнає мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційно-чуттєвого досвіду, виявляє ціннісне ставлення до мистецтва; пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.

Метою фізкультурної освітньої галузі є формування соціальної та інших ключових компетентностей, стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Здобувач освіти: регулярно займається руховою активністю, фізичною культурою та спортом; демонструє рухові вміння та навички та використовує їх у різних життєвих ситуаціях; добирає фізичні вправи для підвищення рівня фізичної підготовленості; керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для

здоров’я, емоційного задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії.

Система внутрішнього забезпечення якості складається  з таких компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої  діяльності;

• навчально-методичне забезпечення освітньої  діяльності;

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

• якість проведення уроків, заходів;

• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

На основі  освітньої програми закладу освіти, складається  та затверджується навчальний план закладу освіти, що конкретизує  організацію освітнього процесу.

Освітня програма

закладу загальної                                              середньої освіти   ІІ ступеня                      Петрівської загальноосвітньої школи                    І-ІІІ ступенів                                   Волноваської районної ради                       Донецької області

на 2018-2023 роки

Освітню  програму закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблено на виконання Закону України «Про освіту», Державного стандарту базової  та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України від 23.11.2011 №1392.

Освітня програма базової середньої  освіти окреслює  рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами  освіти обов’язкових  результатів, визначених Державним стандартом базової та повної загальної освіти (далі Державний стандарт).

Освітня  програма  закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня розроблена на основі Типової освітньої  програми закладів загальної середньої  освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405.

Метою базової середньої освіти є всебічний  розвиток   умінь  і навичок учнів, талантів, здібностей, компетентностей, застосування  здобутих знань у  практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до  соціокультурного природного середовища,  задоволення фізичних, соціокультурних пізнавальних потреб учнів.

Загальний обсяг навчального навантаження та  орієнтовна тривалість і  можливі взаємозв’язки  освітніх галузей, предметів: загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти складає  5845 годин/навчальний рік  , а саме: для 5 класу 1050 годин/навчальний рік, для 6 класу – 1155 годин/навчальний рік, для 7 класу – 1172, 5 годин/навчальний рік,  для 8 класу – 1207,5 годин/навчальний рік,  для 9 класу – 1260 годин/навчальний рік.

Освітню програму укладено за такими галузями:

• Мови і літератури;

• Суспільствознавство;

• Мистецтво;

• Математика;

• Природознавство;

• Технології;

• Здоров’я  і фізична культура.

Освітні  галузі  реалізуються  через окремі предмети. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами  організації освітнього процесу у закладі загальної середньої освіти ІІ ступеня  є різні типи уроку: формування  компетентностей,  розвитку компетентностей, перевірка або  досягнення компетентностей, комбінований урок, відео-урок,  екскурсії,  віртуальні подорожі, квести, спектаклі, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані  уроки, проблемний урок тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи  досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних  програмах. Форми  організації освітнього процесу  можуть уточнюватись  і розширюватись.

Крім уроку, з метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, проводяться навчально-практичні заняття. Досягнуті  компетентності учні можуть застосувати на  практичних  заняттях і заняттях практикуму (практичне заняття,   експериментальні завдання, оглядова конференція).

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть  будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу.

Екскурсії покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів.

Освітній  процес організовується за рахунок  навчального часу інваріантної, варіативної складових. Навчальний  час,  передбачений на варіативну складову,  може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних занять та консультацій, запровадження факультативів, курсів за  вибором, поглиблене вивчення окремих предметів.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за  інших умов.

Змістовне  наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів  відповідно до особливостей учнів матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, народних традицій. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично  допустимого навантаження учнів.

Вимоги до обов’язкових  результатів навчання  визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого  покладено ключові компетентності.

Необхідною  умовою формування компетентностей  є діяльнісна  спрямованість  навчання, яка передбачає включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, практичної спрямованості.

Формуванню ключових компетентностей сприяє  встановлення  та реалізації в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних  зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно - діяльнісних і    організаційно-методичних, що сприяє посиленню  пізнавального інтересу учнів до  навчання і підвищенню рівня їхньої загальної культури, систематизації навчального  матеріалу, формуванню наукового світогляду.

Компетентнісний  потенціал кожної освітньої галузі  забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

До ключових компетентностей належать:

• спілкування  державною мовою;

• спілкування іноземними мовами;

• математична  компетентність;

• компетентності у  природничих науках і  технологіях;

• інформаційно-цифрова компетентність;

• уміння вчитися  впродовж життя;

• ініціативність і підприємливість;

• соціальна і громадянська компетентності;

• обізнаність і самовираження у сфері культури;

• екологічна грамотність і здорове життя..

Основою формування  ключових компетентностей є  досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують  до навчання, знання та вміння, які формуються у  різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

Такі  ключові компетентності, як уміння вчитися,  ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність  і здоровий спосіб  життя, соціальна та  громадянська  компетентності формуються відразу  засобами усіх предметів.

У навчальних програмах виокремлено  такі наскрізні лінії ключових компетентностей, як  «Спілкування державною мовою», «Спілкування іноземною мовою», «Математична компетентність», що  спрямовано  на формування в учнів здатності застосовувати  знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом  інтеграції ключових і  загальнопредметних  компетентностей, вони  є    соціально значимими  надпредметними   темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про   суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання  за наскрізними лініями реалізується  через організацію освітнього середовища,   окремі навчальні  предмети,  предмети за вибором, роботу в проектах, позакласну роботи, роботу гуртків.

Метою освітньої галузі «Мови  і літератури» є  розвиток особистості  учня,  формування  в нього  мовленнєвої  і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності,  гуманістичного  світогляду, національної   свідомості, високої моралі, активної  громадянської позиції, естетичних  смаків і ціннісних орієнтацій.

Мовний компонент.

До мовного компонента  належать українська мова, мова національних меншин (російська  мова як окремий предмет), іноземна  (англійська) мова. До літературного компонента – українська література , зарубіжна  література.

Здобувач освіти виконує Державні вимоги до  рівня  загальноосвітньої підготовки учнів із навчальних предметів, зазначені  у Державному стандарті базової  і повної  загальної середньої освіти: Державні вимоги з української, іноземної мови визначені  за мовленнєвою, мовною, соціокультурною, діяльнісною лініями, зокрема:  вміння розмовляти правильно і комунікативно доцільно, орієнтуватися в мовленнєвій ситуації, у сферах спілкування, осмислювати, планувати, висловлювати, володіти всіма видами мовленнєвої діяльності, сприймати текст, запам’ятовувати  зміст,  розуміти текст, переказувати (усно, письмово, докладно, стило, вибірково), самостійно створювати  письмові тексти, висловлювати в них власну думку, дотримуватися орфоепічних норм, знати правила орфографії, пунктуації, визначати  істотні ознаки  лексикологічних понять і  фразеологізмів, розрізняти  словозміну і словотвір, частини мови, члени речення, пояснювати будову словосполучень, різних видів речень, правильно писати слова відповідно до вивчених орфографічних  правил,  визначати смислові  та синтаксичні  відношення у реченні для обґрунтування вибору  розділових знаків, застосовувати основні   загальнонавчальні  творчі вміння, користуватися основними комунікативними  стратегіями.

Крім того,  державні вимоги до  рівня  загальноосвітньої підготовки учнів,  диференційовано  за 5 видами мовленнєвої діяльності : аудіювання, читання, говоріння,  діалогічне  мовлення, письмо.

Здобувач  освіти повинен  знати  достатню кількість  мовних одиниць для забезпечення  комунікативних потреб у межах визначених сфер  і  тематик спілкування, знати основні правила орфографії  та пунктуації, уміти складати речення,  продукувати  письмове повідомлення з дотриманням мовних правил, розуміти зміст висловлювань, що   стосуються освітньої, особистої сфери спілкування, невідкладних текстів пізнавального характеру, розуміти зміст  невідкладних автентичних текстів різних жанрів і стилів, створювати зв’язні   повідомлення, встановлювати і підтримувати  спілкування  із співрозмовником у межах визначеної  тематики  і сфери спілкування , робити нотатки, заповнювати  анкету, уміти написати лист, автобіографію, твір,  сприймати новий  досвід ,  нову мову, нові способи поведінки і життєдіяльності, критично оцінювати  навчальні досягнення та визначати шляхи їх удосконалення .

Літературний компонент  передбачає  вміння читати виразно, сприймати емоційно, осмислювати  творчо художній текст, робити художній аналіз  твору, знати визначення основних  теоретико - літературнознавчих понять, розрізняти напрями   та течії, роди  і жанри, визначати жанрово-родову приналежність твору, проводити пошуково-дослідницьку діяльність, користуватись  літературознавчими  словниками, енциклопедіями, знати характерні риси основних етапів літератури в контексті культури, виявляти зв’язки  літератури  з філософією, фольклором,  міфологією, видами мистецтва, аналізувати та  інтерпретувати твір у культурологічному контексті, вміти  зіставляти образи, теми, сюжети, що належить до   різних національних  літератур.

ІІ Освітня галузь «Сульспільствознавство» передбачає  знання і розуміння, що таке   історія, як відбувається відлік часу в історії. Здобувач освіти  повинен  уміти  і застосовувати набуті  знання  та вміння для того, щоб  визначити  тривалість і послідовність  історичних подій, співвідносити рік із століттям, працювати з  історичними картками, підручником, документами,  зіставляти окремі події,  знати основні події з історії стародавнього світу,  періодизацію історії, порівнювати держави, суспільства, діяльність  історичних осіб, використовувати адаптовані історичні джерела (таблиці, схеми, тексти).

Забезпечити виконання вимог історичного, суспільствознавчого компонентів, визначених Державним стандартом.

ІІІ Освітня галузь «Мистецтво» передбачає реалізацію музичної, культурологічної змістовних лінії.

Здобувач освіти опановує знання  про основні риси творчості відомих композиторів, характерні ознаки народної творчості, про творчу спадщину відомих  представників українського та світового мистецтва,  особливості розвитку  мистецтва, уміє виражати  ціннісне ставлення до творів мистецтва у процесі їх аналізу, інтерпретації, застосовуючи відповідну  термінологію, виявляє естетичне  ставлення  до музичного мистецтва, класичного і сучасного  мистецтва, виражає власні  оцінні судження  у процесі комунікації.

IV Освітня галузь «Математика» передбачає набуття здобувачем освіти знань про  натуральне, ціле, раціональне, дійсне число та  числові множини, можливість подання  раціональних чисел звичайними дробами, а дійсних – нескінченими десятковими дробами, числовий  вираз, вираз із змінними одночлен, многочлен та дробові вирази, рівняння, нерівність та їх  розв’язання, означення і властивості лінійних та квадратних  рівнянь, координатну пряму і координаційну площу,   про множини, комбінаторні задачі, ймовірність випадкової події, означення геометричних фігур, довжину відрізка, кола, міру кута, площу та об'єм геометричної фігури.

Здобувач освіти повинен уміти порівнювати числа,  округлювати їх, виконувати арифметичні дії,  проводити відсоткові розрахунки, застосовувати властивості пропорції, знаходити значення числового виразу , перетворювати  цілі дробові вирази, застосовувати вивчені властивості під час розв’язання  задач, уміти розв’язувати  лінійні і квадратні рівняння й нерівності, складати рівняння і системи рівнянь за умовою тестової задачі, будувати та аналізувати графіки  функцій, розв’язувати задачі із застосуванням формул загального  члена та суми перших членів прогресії, розв’язувати  комбінаторні задачі, обчислювати ймовірність випадкової події в досліді   рівноможливими результатами, розпізнавати і зображувати геометричні фігури на площині, виконувати основні операції над векторами, розв’язувати задачі зокрема  прикладного змісту, розв’язувати  трикутники.  

V Освітня галузь «Природознавство» містять  загально природничий, біологічний, географічний, фізичний, хімічний компоненти.

Здобувач освіти розуміє взаємозв’язки  між об’єктами  і явищами природи, загальні властивості живих систем, знає прилади  і пристрої, що використовуються  у процесі вивчення об’єктів  і явищ природи, хімічний склад і загальний план будови і процеси  життєдіяльності клітин організмів різних царств живої природи, будову, функціонування , розвиток і поведінку організмів, принципи роботи регулярних систем, життєві цикли  організмів, недороганізмові системи (популяція, екосистема, біосфера), основні класифікації,  характерні ознаки організмів основних таксонів, сучасну  систему органічного  світу  і систематичне  положення людини в ній;  складові географічної науки, історичні етапи  пізнання Землі, методи дослідження, складові географічної оболонки , географічні особливості материків, океанів, регіонів і країн світу, України, своєї місцевості, суть географічних понять: природа, населення, господарство регіональних географічних  систем; історію розвитку  фізичних  знань, відомих учених-фізиків, фізичні характеристики стану природного середовища, основні поняття і фізичні величини; будову атома, склад  органічних і неорганічних речовин, назви хімічних  символів, структуру  періодичної  системи, ознаки  та умови  перебігу хімічних реакцій, зміст  рівнянь хімічних реакцій, суть  закону збереження маси речовини. Уміє порівнювати ,  розпізнавати,  описувати явища  природи,  об’єкти, прояснювати  будову і рухи землі, проводити прості  досліди, уміти  користуватися приладами під час проведення досліджень, дотримуватись правил безпеки під час проведення дослідів, порівнювати будову і функції клітин різних організмів, прогнозувати наслідки  господарської діяльності людини,  пояснювати проблеми і перспективи використання  природних ресурсів, аналізувати  географію природних   ресурсів і глобальних проблем, уміти застосовувати  здобуті знання для  пояснення  фізичних явищ і процесів, хімічних реакцій, розв’язувати  фізичні, біологічні, хімічні задачі, складати хімічні формули за значенням валентності та ступеня  окиснення,  розрізняти хімічні та фізичні явища,  робити висновки, розв’язувати експериментальні  задачі, уміти висловлювати судження про  вплив різних речовин на здоров’я  людини та  навколишнє природне середовище, використовувати  знання у різних життєвих ситуаціях.

VІ Освітня галузь «Технології» містить інформаційно-комунікаційний, технологічний компоненти.

Здобувач освіти розуміє поняття інформації,  системи, повідомлення даних, інформаційних об’єктів  різних видів, аналізує інформаційні процеси у живій природі, суспільстві, техніці, знає склад і характеристики комп’ютера , склад і функції програмного забезпечення, структуру і складові комп’ютерних мереж, правила створення електронних документів, проводить дослідно-пошукову діяльність у процесі проектування, розуміє і виконує елементи художнього конструювання за графічним зображенням або власним

задумом, реалізовує проекти, оцінює результати  продуктивної творчої діяльності за визначеними критеріями, використовує на  практиці елементи художньої та  технічної творчості  у традиційних видах трудової діяльності.

VІІ Освітня галузь «Здоров’я і фізична  культура» сприяє формуванню  в здобувачів освіти  здоров’язбережувальних компетентностей. Здобувач освіти  розуміє сутність здоров’я, вплив природних  і соціальних факторів , фізичної активності на здоров’я, вплив факторів ризику на рівень  безпеки, вікові індивідуальні  зміни в організмі, здоров’я як єдине ціле, виконує стройові  та організуючі справи,  різновиди ходьби, бігу, стрибки, загальнорозвивальні вправи, вправи  на швидкість, спритність, витривалість, гнучкість, сили, уміє виконувати технічні елементи з обраного виду спорту, спеціальні та підготовчі фізичні вправи, знає історію  розвитку та становлення Олімпійського руху, Олімпійських ігор, загальну характеристику   здорового способу життя, вплив  фізичних вправ і спорту на  стан фізичного розвитку; усвідомлює значення занять фізичними вправами.

Система внутрішнього забезпечення якості складається  з таких компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої  діяльності;

• навчально-методичне забезпечення освітньої  діяльності;

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

• якість проведення уроків, заходів;

• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

На основі  освітньої програми закладу освіти, складається  та затверджується навчальний план закладу освіти, що конкретизує  організацію освітнього процесу.         

Освітня програма

закладу загальної                                              середньої освіти   ІІІ ступеня                      Петрівської загальноосвітньої школи                    І-ІІІ ступенів                                   Волноваської районної ради                      Донецької області

на 2018-2023 роки

Освітню  програму закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблено на виконання Закону України «Про освіту», Державних стандартів базової  та повної загальної середньої освіти, затверджених  постановами Кабінету Міністрів  України від 23.11.2011 №1392 – для 10 класу, від 14.01.2004 р. №24  - для 11 класу 2018 року.

Освітня програма вводитиметься в дію поетапно: з 2018/2019 навчального року – 10 класи, з 2019/2020 – 11 класи.

Освітня програма профільної  середньої  освіти окреслює  рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами  освіти обов’язкових  результатів, визначених Державними стандартами базової та повної загальної освіти (далі Державний стандарт).

Освітня  програма  закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня розроблена на основі Типової освітньої  програми закладів загальної середньої  освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №№ 406, 408.

Метою профільної середньої освіти є забезпечення можливостей  для рівного доступу  учнівської молоді до  здобуття загальноосвітньої, профільної, початкової  допрофесійної підготовки, неперервної освіти  упродовж усього життя, виховання особистості здатної до самореалізації, професійного зростання, реформування сучасного  суспільства.

Профільна освіта спрямована на набуття старшокласниками навичок самостійності, науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток  їхніх інтелектуальних,  психічних, творчих, моральних, соціальних якостей, прагненням до саморозвитку  і самореалізації.

Загальний обсяг навчального навантаження та  орієнтовна тривалість і  можливі взаємозв’язки  освітніх галузей, предметів: загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти складає  2660 годин/навчальний рік  , а саме: для 10-х класів 1330   годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. 

Для складання власного навчального  плану закладу загальної середньої освіти пропонується два варіанти організації освітнього процесу:

І – з експериментальними інтегрованими предметами («Історія»: «Україна і світ», «Природничі науки»); ІІ -  окремі предмети суспільно-гуманітарного та  математично - природничого циклів.

Обидва варіанти  містять мінімальну кількість  тижневих годин на  вивчення базових предметів. Зміст  базового предмета «Фізика і астрономія» маже бути реалізовано за модульним принципом.

Реалізація  змісту освіти,   визначеного  Державним стандартом також забезпечується вибірково-обов’язковими  предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту, з яких учень може обрати два предмета – один в 10 класі, інший – в 11 класі або одночасно два  предмета  в 10 і 11 класах.

Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання.

Кожен  із профілів передбачає  вивчення окремих предметів на одному із трьох рівнів:

• рівні стандарту – окремі предмети не є профільними чи базовими;

• академічному рівні – окремі предмети не є профільними,  але є базовими;

• профільному рівні – передбачено поглиблене вивчення відповідних  предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію.

Заклад освіти при складанні навчальних планів може збільшувати кількість годин  на вивчення базових  або профільних предметів  за рахунок додаткових годин.

Заклад освіти може планувати  концентровано вивчення певного предмета (впродовж  чверті, семестру, навчального року) з метою  уникнення  одногодинного тижневого вивчення певного предмета.

Освітню програму укладено за такими галузями:

• Мови і літератури;

• Суспільствознавство;

• Мистецтво;

• Математика;

• Природознавство;

• Технології;

• Здоров’я  і фізична культура.

Освітні  галузі  реалізуються  через окремі предмети. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами  організації освітнього процесу устаршій профільні школі  є різні типи уроку: формування  компетентностей,  розвитку компетентностей, перевірки або  досягнення компетентностей, комбінований

урок, відео-урок,  екскурсії,  віртуальні подорожі, квести, спектаклі, конференції, інтерактивні уроки, інтегровані  уроки, проблемний урок тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи  досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних  програмах. Форми  організації освітнього процесу  можуть уточнюватись  і розширюватись.

Крім уроку, з метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, проводяться навчально-практичні заняття. Досягнуті  компетентності учні можуть застосувати на  практичних  заняттях і заняттях практикуму (практичне заняття,   експериментальні завдання, оглядова конференція).

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть  будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу.

Екскурсії покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів.

Освітній  процес організовується за рахунок  навчального часу інваріантної, варіативної складових. Навчальний  час,  передбачений на варіативну складову,  може  бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних занять та консультацій, запровадження факультативів, курсів за  вибором.

Профільна середня освіта здобувається, як правило,  після здобуття базової середньої освіти.

Діти, які  здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати  здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального  року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за  інших умов.

Змістовне  наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів  відповідно до особливостей учнів,  матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, народних традицій. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично  допустимого навантаження учнів.

Вимоги до обов’язкових  результатів навчання  визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого  покладено ключові компетентності.

Необхідною  умовою формування компетентностей  є діяльнісна  спрямованість  навчання, яка передбачає включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, практичної спрямованості.

Формуванню ключових компетентностей сприяє  встановлення  та реалізація  в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних  зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно - діяльнісних і    організаційно-методичних, що сприяє посиленню  пізнавального інтересу учнів до  навчання і підвищенню рівня їхньої загальної культури, систематизації навчального  матеріалу, формуванню наукового світогляду.

Компетентнісний  потенціал кожної освітньої галузі  забезпечує формування всіх ключових компетентностей.

До ключових компетентностей належать:

• спілкування  державною мовою;

• спілкування іноземними мовами;

• математична  компетентність;

• компетентності у  природничих науках і  технологіях;

• інформаційно-цифрова компетентність;

• уміння вчитися  впродовж життя;

• ініціативність і підприємливість;

• соціальна і громадянська компетентності;

• обізнаність і самовираження у сфері культури;

• екологічна грамотність і здорове життя..

Основою формування  ключових компетентностей є  досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують  до навчання, знання та вміння, які формуються у  різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

Такі  ключові компетентності, як уміння вчитися,  ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність  і здоровий спосіб  життя, соціальна

та  громадянська  компетентності формуються відразу  засобами усіх предметів.

У навчальних програмах виокремлено  такі наскрізні лінії ключових компетентностей, як  «Спілкування державною мовою», «Спілкування іноземною мовою», «Математична компетенність» що  спрямовано  на формування в учнів здатності застосовувати  знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом  інтеграції ключових і  загальнопредметних  компетентностей, вони  є    соціально значимими  надпредметними   темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про   суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання  за наскрізними лініями реалізується  через організацію освітнього середовища,   окремі навчальні  предмети,  предмети за вибором, роботу в проектах, позакласну роботи, роботу гуртків.

І.  Метою освітньої  галузі «Мови і літератури»  є  розвиток особистості  учня,  формування  в нього  мовленнєвої  і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності,  гуманістичного  світогляду, національної   свідомості, високої моралі, активної  громадянської позиції, естетичних  смаків і ціннісних орієнтацій.

Мовний компонент.

До мовного компонента  належать українська мова,  іноземна  (англійська) мова. До літературного компонента – українська література , зарубіжна  література.

Здобувач освіти виконує Державні вимоги до  рівня  загальноосвітньої підготовки учнів із навчальних предметів, зазначені  у Державному стандарті базової  і повної  загальної середньої освіти: Державні вимоги з української,

іноземної мови визначені  за мовленнєвою, мовною, соціокультурною,  діяльнісною лініями, зокрема: вміє виділяти ознаки та особливості правильного і комунікативно доцільного мовлення, його стилів, жанрів, їх відмінності, розрізняти стилістичні варіанти мовних засобів у текстах різних стилів і жанрів мовлення,  володіти життєво необхідними мовленнєвими жанрами, готувати публічні виступи і виголошувати їх, брати участь у

підготовці та веденні діалогу і полілогу з урахуванням відповідних вимог до культури спілкування і зразкового мовлення; класифікувати, систематизувати і узагальнювати вивчені поняття, правильно ставити розділові знаки у простому і складному реченнях відповідно до вивчених правил, доречно використовувати знання і виконувати вимоги до усного і писемного мовлення, використовувати граматичні форми відповідно до вивчених правил, знаходити мовні помилки і виправляти їх, здійснювати самоконтроль за результатами навчальних досягнень; застосовувати загальнонавчальні, творчі вміння у різних життєвих і навчальних ситуаціях спілкування, користуватися комунікативними стратегіями, стратегіями співпраці.

Державні вимоги до  рівня   іноземної мови (англійської) загальноосвітньої підготовки учнів,  диференційовано  за 5 видами мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння,  діалогічне  мовлення, письмо.

Здобувач освіти  з різних видів мовленнєвої діяльності повинен:

Літературний компонент  передбачає  вміння читати виразно, сприймати емоційно, осмислювати  творчо художній текст, робити художній аналіз  твору, знати визначення основних  теоретико - літературнознавчих понять, розрізняти напрями   та течії, роди  і жанри, визначати жанрово-родову приналежність твору, проводити пошуково-дослідницьку діяльність, користуватись  літературознавчими  словниками, енциклопедіями, знати  характерні риси основних етапів літератури в контексті культури, виявляти зв’язки  літератури  з філософією, фольклором,  міфологією, видами мистецтва, аналізувати та  інтерпретувати твір у культурологічному контексті, вміти  зіставляти образи, теми, сюжети, що належить до   різних національних  літератур.

Літературний компонент  реалізується  за ціннісною літературознавчою , культурологічною  компаративною  лініями.

Здобувач освіти  вміє:  користуватися різними видами ресурсів з питань художньої літератури (словники, довідники, монографії, літературно-критичні статті, наукові статті, Інтернет тощо),  розрізняти класичну і масову літературу, їх особливості і функції,  визначати фольклорну і міфологічну основу художніх творів, їх зв’язок із розвитком філософської думки, релігії, національно-культурними особливостями народів (регіонів, країн),  встановлювати спільні закономірності розвитку різних літератур, видів мистецтва,  зіставляти художні твори в різних аспектах (проблемно-тематичному, сюжетному, образному та інших), розкривати специфіку втілення актуальних тем у різних національних літературах,  виявляти національні образи світу і характери в літературі, схожість і відмінність авторської позиції митців.

ІІ Освітня галузь «Сульспільствознавство» складається з історичного, суспільствознавчого компонентів.

Здобувач освіти  повинен:   знати і розуміти сутність історії як процесу, науки та живої пам’яті, можливість співіснування різних думок щодо однієї історичної події  світової та української історії, місце України в сучасному світі, характерні риси, особливості, значення та наслідки подій, явищ і процесів в історії доби, уміти використовувати історичні події для пояснення явищ і процесів, самостійно здобувати з різних джерел інформацію з історії, аналізувати та співвідносити її, відрізняти факти від інтерпретації, оцінювати походження джерел, їх достовірність, висловлювати аргументовані судження про історичні явища та процеси, характеризувати зміну ролі жінки в суспільстві, застосовувати набуті знання та вміння для обґрунтованого пояснення минулого в різній формі з використанням відповідного понятійного апарату та історичних джерел, виявляти ставлення до змін у житті та світогляді людей, що відбуваються під впливом соціально-економічних і політичних процесів, діяльності ідейно-політичних сил та історичних діячів епохи, оцінювати українську історію в контексті світової та європейської історії, різні інтерпретації української та світової історії, значення, наслідки та впливи різних історичних явищ та процесів, місце України в історичних процесах , розуміти сутність і структуру суспільства, політичної системи і влади, ознаки та особливості полікультурного та громадянського суспільства, форми участі громадян у житті суспільства і держави, вміти характеризувати політичну систему України, механізми функціонування політичної системи та влади в Україні, виклики і загрози ХХI століття, пояснювати сутність і ознаки демократії, громадянського суспільства, участі та лідерства, сталого розвитку, аналізувати та інтерпретувати інформацію засобів масової інформації та інших джерел, застосовувати засвоєні поняття та уміння в процесі власної участі у житті  громади, держави, суспільства, колективному прийнятті суспільних рішень та розв’язанні соціальних проблем, виявляти ставлення до глобальних проблем і викликів сучасного світу та шляхів їх розв’язання, політичних процесів в Україні, оцінювати політичні системи і режими, роль політичної еліти, діяльність місцевого самоврядування, атрибути громадянського суспільства, роль засобів масової інформації, знати і розуміти соціальну структуру сучасного суспільства, ознаки соціальної стабільності і безпеки, різні типи комунікацій, проблеми сучасного соціального розвитку суспільства, уміти розв’язувати нескладні конфліктні ситуації за допомогою відповідних стратегій, виявляти стереотипи та прояви дискримінації, зокрема в міжетнічних і міжконфесійних відносинах, прояви конкурентної та солідарної комунікації, застосовувати засвоєні поняття і вміння у процесі власного спілкування і співпраці у групі, колективі, взаємодії із соціальними інститутами сучасного суспільства, висловлювати ставлення до дискримінації та інших проявів соціальної небезпеки, оцінювати роль і значення сім’ї для особистості та суспільства, роль стереотипів у житті людини, співпрацю як перспективу розвитку соціуму, розуміти поняття, пов’язані із правовою сферою суспільного життя та окремими галузями права України, ознаки і склад правопорушення, ознаки, принципи, підстави, цілі юридичної відповідальності, основи організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні, уміти характеризувати правові явища і процеси, соціальне призначення держави та права, склад правовідносин, види правопорушень та юридичної відповідальності, застосовувати норми різних галузей права України під час проведення аналізу життєвих ситуацій, їх розв’язання та вибору моделей поведінки відповідно до норм права, власних суб’єктивних прав і законних інтересів, виявляти ставлення до ролі держави та права у житті суспільства і людини, права як мистецтва добра і справедливості, реалізації, охорони, захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні, оцінювати сучасний стан побудови в Україні демократичної, правової та соціальної держави, життєві ситуації з позицій галузевого законодавства, правопорушення за ступенем їх суспільної небезпеки, знати і розуміти сутність і структуру економіки та економічних відносин, економічної системи України, функціонування ринку праці, бюджетної, фінансової, податкової системи, сутність підприємництва, уміти аналізувати економічні відносини, використовуючи при цьому історичний підхід, критичне мислення та елементи логіки, добирати джерела економічної інформації та працювати з економічними даними, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між економічними подіями на міжнародній арені та в Україні, аналізувати та враховувати фінансові ризики, застосовувати набуті знання і вміння під час планування домашнього господарства та бюджету родини, формування власних професійних цілей та вибору шляхів їх досягнення, виявляти ставлення до власних економічних потреб та шляхів їх задоволення, оцінювати особливості сучасного ринку праці в Україні, наявні економічні ресурси, можливість розроблення та реалізації особистих економічних проектів, розуміти об’єктивні причини глобалізації.

ІІІ Освітня галузь «Мистецтво» передбачає реалізацію культурологічної змістової лінії.

Здобувач освіти  повинен знати творчу спадщину відомих представників українського та світового мистецтва, особливості розвитку українського мистецтва та мистецтва різних країн світу, його видові та стильові ознаки, розуміти сутність культури, її роль у суспільстві та духовному житті людини, сутність полікультурного діалогу в сучасному житті, особливості та роль засобів масової інформації в сучасному суспільстві, уміти оцінювати, порівнювати і знаходити спільне та відмінне у творчих здобутках митців різних країн, виражати ціннісне ставлення до творів мистецтва у процесі їх аналізу та інтерпретації, застосовуючи відповідну термінологію, виявляти  естетичне ставлення до класичного і сучасного мистецтва, застосовувати отримані знання і набутий естетичний досвід у власній художньо-творчій діяльності та процесі культурного самовираження.

IV Освітня галузь «Математика» 

Здобувач освіти повинен:  знати і розуміти означення синуса, косинуса, тангенса та котангенса,  тригонометричні формули, що таке корінь 
 n-го степеня, степінь з раціональним і дійсним показниками та їх властивості, означення логарифма та його властивості, уміти знаходити значення виразів, наведених у змісті освіти, за значенням змінних, які входять до них, перетворювати тригонометричні вирази, вирази із степенями і коренями, логарифмічні вирази, застосовувати відповідні формули та алгоритми під час розв’язування задач, знати і розуміти, що таке ірраціональні, тригонометричні рівняння та  показникові, логарифмічні рівняння і нерівності, основні методи їх розв’язування, уміти розв’язувати нескладні ірраціональні, тригонометричні рівняння та показникові, логарифмічні рівняння і нерівності, застосовувати відповідні рівняння і нерівності для аналітичного опису відношень між реальними, зокрема геометричними та фізичними, величинами  знати і розуміти означення характерних властивостей функцій (зростання, спадання, парність тощо), означення та властивості степеневої, тригонометричної, показникової та логарифмічної функцій, зміст поняття неперервної функції, диференційованої функції, означення та властивості похідної та первісної, уміти будувати та аналізувати графіки функцій, зокрема степеневої, тригонометричної, показникової та логарифмічної функцій, знаходити похідні та первісні деяких функцій, застосовувати похідну для встановлення властивостей функцій та побудови їх графіків, первісну та інтеграл - для обчислення площ і геометричних фігур,  знати і розуміти, що таке перестановки, розміщення, комбінації (без повторень), класичне визначення поняття ймовірності, що таке генеральна  сукупність та вибірка,  означення середнього значення, моди та медіани вибірки, уміти обчислювати в найпростіших випадках кількість перестановок, розміщень, комбінацій, обчислювати ймовірності випадкових подій, використовуючи класичне визначення та комбінаторні правила і формули, обчислювати середнє значення, моду і медіану вибірки та інтерпретувати одержані результати, застосовувати ймовірнісні характеристики навколишніх явищ для прийняття рішень, знати і розуміти аксіоми стереометрії та висновки з них, визначення понять многогранника (призми, піраміди), тіла обертання (кулі, сфери, циліндра, конуса),

властивості зазначених геометричних фігур, визначення понять геометричних перетворень, координат і векторів у просторі та їх основні властивості, уміти розрізняти означувані та неозначувані поняття, аксіоми і теореми, класифікувати за певними ознаками взаємне розміщення прямих, прямих і площин, площин у просторі, просторові тіла, зображувати просторові геометричні фігури та їх елементи, застосовувати вивчені означення, властивості та методи стереометрії під час розв’язування найпростіших задач, зокрема  прикладного змісту, для дослідження властивостей реальних об’єктів ,  знати і розуміти, що таке відстань (від точки до прямої, від точки до площини, між мимобіжними прямими, від прямої до паралельної їй площини, між паралельними площинами), міра кута (між прямими, між прямою і площиною, між площинами), площа поверхні та об’єм геометричного тіла, формули для обчислення площ поверхонь та об’ємів многогранників і тіл обертання, уміти обчислювати відстані та міри кутів, зокрема використовуючи координати і вектори у просторі, розв’язувати найпростіші задачі на вимірювання і обчислення площ поверхонь і об’ємів тіл, застосовувати вивчені означення, властивості і формули до розв’язування найпростіших задач прикладного змісту, суть яких полягає в обчисленні площ поверхонь і об’ємів тіл. 

V Освітня галузь «Природознавство» містить  загальноприродничий, астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний компоненти.

Здобувач освіти повинен  знати і розуміти історію та сучасний стан природничо-наукового пізнання, загальну методологію наукових досліджень,  уміти проводити дослідження з метою вивчення об’єктів і явищ природи, використовувати методи пізнання природи, користуватися різними джерелами природничо-наукової інформації, аналізувати природничо-наукову інформацію, застосовувати основні природничо-наукові знання для пояснення явищ природи; виявляти ставлення до способів пізнання природи, принципів і методів наукової діяльності, оцінювати моральні та ціннісні аспекти природничих досліджень, проблеми сучасного природознавства, знати і розуміти прояви та наслідки обертання небесної сфери, основні поняття і параметри, що характеризують небесні тіла, розміщення і рух у космічному просторі; уміти застосовувати знання про рух небесних світил для визначення їх положення на зоряному небі; виявляти ставлення та оцінювати зв’язок небесних і земних явищ природи, практику використання небесних світил та законів їх руху для орієнтування у просторі та часі, а також для потреб космонавтики, знати про моніторинг, принципи використання експериментального та статистичного методів і моделювання у вивченні об’єктів живої природи;розуміти значення моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень;уміти проводити біологічні спостереження і прості експерименти, оформляти їх результати, аналізувати здобуті дані, представляти результати дослідження у словесній, табличній і графічній формі, прогнозувати тенденції розвитку біологічних досліджень та їх значення для розвитку суспільства і збереження життя на Землі, оцінювати практичне значення наукових досягнень різних біологічних галузей у житті людини, суспільства у формуванні наукового світогляду, моральні і соціальні аспекти біологічних досліджень, виявляти ставлення до результатів біологічних досліджень, їх впливу на здоров’я людини і розвиток біологічних систем;  знати структуру географії, сукупність методів географічних досліджень, сучасні джерела географічної інформації, розуміти місце і роль географії в різних сферах суспільства, прикладну спрямованість географічних досліджень на сучасному етапі, уміти користуватися різними джерелами географічної інформації, аналізувати і порівнювати географічну інформацію, використовувати паперові та комп’ютерні карти для здобування географічної інформації та проведення її аналізу, складати моделі географічних об’єктів і явищ, застосовувати географічні знання, сучасні методи дослідження, геоінформаційні технології для виконання наукових і практичних завдань, висловлювати судження щодо ролі географії у виборі майбутньої професійної діяльності, оцінювати роль географічних знань у дослідженні природи і суспільства , знати і розуміти основи фізичних теорій (класична механіка, електродинаміка, молекулярна фізика, термодинаміка, оптика, атомна і ядерна фізика), що вивчають властивості речовин і поля, уміти застосовувати наукові методи пізнання, основні поняття, моделі і закони фізики для пояснення властивостей речовини і поля, фізичні знання про речовину і поле у різних сферах життєдіяльності людини, приймати екологічно виважені рішення, виявляти ставлення та оцінювати прояв фундаментальних взаємодій на різних рівнях фізичного світу та вплив електромагнітного поля на навколишнє природне середовище і організм людини, раціональність використання природних ресурсів та енергії; знати поширення хімічних елементів у природі, будову атомів металічних і неметалічних елементів, особливості будови атома Карбону, колообіг найважливіших елементів, уміти складати загальну характеристику елемента за будовою атома та прогнозувати властивості утворюваних ним простих речовин і сполук, висловлювати судження про біологічну роль найважливіших елементів, оцінювати значення процесів колообігу хімічних елементів у природі, знати назви, склад, будову, основні  властивості, способи добування, застосування найважливіших сполук металічних і неметалічних елементів, основних класів органічних сполук, найпоширеніших полімерів, розуміти генетичні зв’язки між речовинами, причини багатоманітності речовин, рівні організації речовини, уміти характеризувати властивості неорганічних та органічних речовин, установлювати причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою і властивостями речовин, складати відповідні рівняння хімічних реакцій, висловлювати судження про згубну дію алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння на здоров’я, оцінювати значення синтетичних органічних речовин.

VІ Освітня галузь «Технології»  містить інформаційно-комунікаційний, технологічний компоненти.

Здобувач освіти  повинен знати мету, завдання, види і об’єкти перетворювальної діяльності основних інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій, розуміти значення основних понять інформатики та інформаційних технологій, закономірності функціонування основних засобів інформаційних технологій, опрацьовувати повідомлення і дані, оцінювати важливість і суспільну значущість професій, пов’язаних з інформаційними технологіями, уміти застосовувати комп’ютерне моделювання для описання об’єктів і явищ у різних предметно орієнтованих програмних середовищах, комп’ютерно орієнтовані засоби планування, виконання і прогнозування результатів навчально-пізнавальної і практично зорієнтованої діяльності, вміти використовувати різні комп’ютерні програми, оцінювати ефективність застосування різних засобів моделювання до реальних об’єктів і процесів, характеризувати вплив проектної діяльності на розвиток різних сфер людської діяльності (технологічної, освітньої, мистецької, економічної, політичної тощо), розуміти і використовувати у роботі над проектом методи творчого пошуку ідей (мозковий штурм,  морфологічний аналіз, алгоритм розв’язку винахідницьких задач), виявляти протиріччя між характеристиками об’єкта або процесу проектування та вимогами до його вдосконалення чи створення, проводити художньо-конструкторський аналіз об’єкта проектування та пояснювати, розробляти і реалізовувати творчий проект з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

VІІ Освітня галузь «Здоров’я і фізична  культура»

Здобувач освіти  повинен знати показники рівня власного здоров’я і рівня здоров’я суспільства, фактори здорового способу життя, основи

законодавства з питань безпеки життєдіяльності, органи державного нагляду і служби захисту населення, умови забезпечення особистої безпеки та безпеки інших людей у разі виникнення надзвичайних ситуацій, розуміти зв’язок загальнолюдських цінностей і здоров’я, значення сприятливих для здоров’я життєвих навичок, усвідомлювати значення турботи про здоров’я протягом усього життя, уміти оцінювати ризики в життєвих ситуаціях, повідомляти про них службу захисту населення, адекватно діяти у надзвичайних ситуаціях, надавати першу допомогу постраждалим від нещасних випадків, застосовувати набуті знання для забезпечення особистої безпеки і безпеки інших людей, дотримуватися правил здорового способу життя та безпечної для здоров’я поведінки, виявляти позитивне ставлення до здорового способу життя, знати особливості фізичного розвитку і функціонування стану організму в старшому шкільному віці, методику розвитку фізичних якостей, вправи профілактично-відновлювальної спрямованості, застосовувати методики визначення фізичної підготовленості, уміння, навички та фізичні якості, необхідні для успішної самореалізації у майбутній професії, усвідомлювати вплив занять фізичними вправами на гармонійний розвиток особистості, стан фізичного здоров’я майбутньої матері, виконувати стройові та організуючі вправи, різні види ходьби та бігу,  стрибки, загальнорозвивальні вправи, вправи для запобігання та корекції порушень постави та плоскостопості, вправи для розвитку швидкості, спритності, витривалості, сили, гнучкості та швидкісно-силових якостей, знати про структуру, перспективи розвитку Збройних Сил, основи законодавства про військову службу, важливі історичні етапи розвитку українського війська, напрями інтеграції України в європейський та міжнародний простір, основні вимоги міжнародного гуманітарного права, правила поведінки під час військових дій, надзвичайних ситуацій, порядок підготовки зброї до виконання вогневих завдань, основи та правила стрільби, знати і розуміти основи загальновійськового бою, обов’язки солдата в бою, уміти діяти і реагувати на події відповідно до норм міжнародного гуманітарного права,  виконувати стройові прийоми і рухи, орієнтуватися на місцевості, вести спостереження і оглядати місцевість, складати схему орієнтирів, володіти первинними навичками у подоланні перешкод, русі по пересіченій місцевості в пішому порядку та під час самозахисту в рукопашному бою, прийомами і способами ведення вогню із стрілецької зброї, знати порядок огляду та надання першої медичної допомоги при пораненнях і ушкодженнях, засоби індивідуального медичного оснащення, уміти надавати першу медичну допомогу при пораненнях і ушкодженнях.

Система внутрішнього забезпечення якості складається  з таких компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої  діяльності;

• навчально-методичне забезпечення освітньої  діяльності;

• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

• якість проведення уроків, заходів;

• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

На основі  освітньої програми закладу освіти, складається  та затверджується навчальний план закладу освіти, що конкретизує  організацію освітнього процесу.        

Освітня програма

Петрівської загальноосвітньої школи                    І-ІІІ ступенів 

Волноваської районної ради                      Донецької області

на 2019-2020 н.р.

Призначення школи та засіб його реалізації

Метою Петрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів , яка дає повну загальну середню освіту,  є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Повна загальна середня освіта Петрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  три рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років;

профільна середня освіта тривалістю два роки.

Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

-       вільне володіння державною мовою;

-       здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

-       математична компетентність;

-       компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

-       інноваційність;

-       екологічна компетентність;

-       інформаційно-комунікаційна компетентність;

-       навчання впродовж життя;

-       громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

-       культурна компетентність;

-       підприємливість та фінансова грамотність;

-       інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Дана Освітня програма створена  на 2019-2020 навчальний рік  відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017,  постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказів Міністерства освіти і науки України №268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»,  відповідно до  наказів №405,406,407,408 від 20.04.2018, згідно рекомендацій листа Міністерства освіти і науки України №1/9-254 від 20.04.2018 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів» та наказу департаменту освіти та гуманітарної політики №388 від 16.05.2018 «Про зарахування дітей до 1 класу загальної середньої освіти», складається на основі навчальних планів, які подані у таких документах:

-          Для учнів 1-2 х класів відповідно Типової освітньої програми НУШ-2 розробленої під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом  № 268 від 21.03.2018;

-          Для учнів 3-4 класів відповідно додатків №1 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом №407 від 20.04.2018;

-          Для учнів 5-9 класів  відповідно таблиці №1 до наказу №405 від 20.04.2018;

-          Для 10 класу відповідно таблиці №2 до наказу  №408 від 20.04.2018.

Освітня програма складена на 2019-2020 навчальний рік  і затверджена  рішенням педагогічної ради від 10.06.2019 (протокол №9).

Освітня програма визначає:

1)    загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2)    очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку;

3)    пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);

4)    рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

5)    вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

освітня програма

І ступінь

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Вступ

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Петрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:

• Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 );

• Закону України «Про загальну середню освіту» ( Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 1642-III вiд 06.04.2000, ВВР, 2000, № 27, ст.213 ),(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами № 2905-III вiд 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92,№ 380-IV вiд 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86,№ 1344-IV вiд 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250,№ 2285-IV вiд 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162 N 2505-IV вiд 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, 18-19, ст.267,№ 3235-IV вiд 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9,№ 10-11, ст.96,№ 489-V вiд 19.12.2006 - набирає чинності з 01.01.2007 р.), крім того:

1-2 класи

• Наказ МОН України №268 від 21.03.2018 
   "Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти";

• Лист МОН України№1/9-344 від 25.05.2018 
   "Про завершення експертизи освітніх програм"

• Лист Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України№2.2-1250, 2.2-1255 від 21.05.2018 
   "Формувальне оцінювання учнів 1 класу"

3-4 класи

• Постанови Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»

• Наказ МОН України№407 від 20.04.2018  "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня"

загальний обсяг навчальногО навантаження

Загальний обсяг годин по 1-х класах 700годин/навчальний рік

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів  складає 2695 годин/навчальний рік:

для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,

для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Перелік освітніх галузей для 1-2 класів,

які працюватимуть за НУШ-2

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів

Освітня галузь "Мови і літератури" через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується інтегрованим курсом "Мистецтво".

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

ІІ та ІІІ ступінь

Базова та повна загальна середня освіта

Перелік освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури

• Суспільствознавство

• Мистецтво

• Математика

• Природознавство

• Технології

• Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани ІІ ступені та ІІІ ступені передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Повноцінність базової  та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Освітня програма не включає освітні послуги, які надає школа за батьківські кошти.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора школи.

Навчальними планами старшої школи реалізуються через  освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Години варіативної складової розподіляються на упровадження курсів за вибором.

Так як школа має  традиції та напрацювання україномовного напряму, тому і навчальний план побудований на поглибленому вивченні предметів філологічного профілю.

1. Цілі та задачі освітнього процесу школи

Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

• «Спілкування державною мовою»;

- «Спілкування іноземною мовою»,

• «Математична компетентність» 

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціальнозначимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

• предмети за вибором;

• роботу в проектах;

• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків;

• інші ключові компетентності.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• урок формування компетентностей;

• урок розвитку компетентностей;

• Урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

• Урок корекції основних компетентностей;

• Комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

Модель випускника

Випускник Нової української школи – це особистість, патріот та інноватор.

• Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

• Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;

• Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо:  ось хто поведе Україну  в ХХІ століття.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у  навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

• уміння висловлювати думку усно і письмово;

• критичне мислення;

• здатність логічно обґрунтовувати позицію;

• ініціативність;

• творчість;

• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

• здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

1. Навчальний план та його обґрунтування

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», наказу №407 від 20.04.2018,  листа Міністерства освіти і науки України №01/09-254 від 20.04.2018, що регламентують роботу педагогічного колективу в 2-4 класах на 2018-2019 навчальний рік.

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4 класів  складає 2695 годин/навчальний рік:

для 2 класу – 875 годин/навчальний рік,

для 3 класу – 910 годин/навчальний рік,

для 4 класу – 910 годин/навчальний рік.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах  І ступеня в додатках.

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5 класу – 1050 годин/навчальний рік,

для 6 класу – 1155 годин/навчальний рік,

для 7 класу – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8 класу – 1207,5 годин/навчальний рік,

для 9 класу – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах в додатках.

Навчальний план здобувачів  закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10 класу – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІІ ступеня в додатку.

Особливості організації освітнього процесу

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

• подолання інертності мислення,

• перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

• відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;

• активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

• виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ освітньої програми

Одним з сучасних викликів  Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, навчальних програм для 10-11 класів, які діють з 2018-2019 навчального року. Адже ці документи  мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та формувального оцінювання в 1 та 2 класах.

Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що  містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

• професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

• підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

• інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.